Дистанційне навчання

Як підтримати дитину в кризовій ситуації

Патріотизм  (від латинського patria – країна, Вітчизна, Батьківщина) – це любов і відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам. Історичне джерело патріотизму – це формування зв’язків з рідною землею, рідною мовою, народними традиціями, звичаями та культурою.

Філософи й політологи визначають патріотизм як суспільний і моральний принцип, який характеризує ставлення людей до своєї країни та виявляється в певному способі дій і складному комплексі суспільних почуттів, що узагальнено називається любов'ю до Батьківщини. Це одне з найглибших почуттів, що закріплювалося століттями й тисячоліттями розвитку відокремлених етносів. Це соціально-політичне явище, якому притаманні природні витоки, власна внутрішня структура, що в процесі суспільного розвитку наповнювалася різним соціальним, національним і класовим змістом.

Соціальні психологи визначають патріотизм як певне моральне ставлення й оцінку елементів Вітчизни. Патріотичне почуття, соціально-моральне у своїй основі, як особистість,  набуває не лише шляхом біологічної спадковості, а неодмінно під впливом соціального середовища, виховання (соціалізації) у широкому розумінні слова.

Нині патріотизм покликаний дати новий імпульс духовному оздоровленню народу, формуванню в Україні громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіту національної самосвідомості і ґрунтується на визнанні пріоритету прав людини.

Визначальною рисою українського патріотизму має бути його дієвість, спроможна перетворювати почуття в конкретні справи та вчинки на користь держави. Адже па­тріот – це не той, хто говорить красиві слова про Україну, прикрашає дійсність, а той, хто бачить труд­нощі, по­мил­ки, невирішені проблеми, розуміє соціально-політичну ситуацію у країні і світі, про­те не па­нікує, не носиться зі своїми егоїстичними претензіями, не збирається тікати туди, де кра­ще, а гото­вий до­ла­ти перешкоди, пов’язати свою долю з долею Вітчизни. Патріот – це той, хто сприяє роз­бу­до­ві де­мо­кра­тичної соціальної держави правовими методами. Він не ототожнює Ук­раїну, державу з владою, а ус­відомлює, що влада має бути лише механізмом, засобом здійснення волі народу. Справжній патріот повинен мати активну життєву позицію, своїми справами, своїм способом життя сприяти тому, щоб життя якіс­­­но змінювалося на краще, щоб Україна стала передовою країною світу. Для фор­му­ван­ня такої свідомості особистості має бути успішно реалізована цілісна система продуманого планомірного впли­ву, тобто система патріотичного виховання. 

Актуальність патріотичного виховання зумовлюється процесом становлення України як єди­­­­ної політичної нації. В умовах поліетнічної держави воно покликане сприяти цілісності, со­бор­­­ності України, що є основою української національної ідеї. 

Патріотичне виховання дітей та учнівської молоді – це комплексна, системна і цілеспря­мо­ва­на діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім’ї, школи, інших со­ціаль­них інститутів із формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почут­тя вір­ності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання гро­ма­дян­ського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, не­за­леж­нос­ті України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави.

В основу патріотичного виховання мають бути покладені історичні й культур­ні цінності, тра­­­диції і звичаї народу, значення яких зростає в умовах європейської інте­грації України. У зв’яз­­ку з цим патріотичне виховання є важливим державним завдан­ням.

Патріотизм - це відчуття гордості за свою Вітчизну, його історію, звершення. Це прагнення зробити свою країну красивішою, багатшою, міцнішою, щасливішою – в цьому національна гордість і гідність народу, згуртованого патріотичними відчуттями як суспільним цементом.

 

Розрізняють такі різновиди патріотизму:

ü  етнічний патріотизм - ґрунтується на почутті власної причетності до свого народу, на любові до рідної мови, культури, до власної історії тощо;

ü територіальний патріотизм - базується на любові до того місця, де людина народилася.

ü  державницький патріотизм -  ґрунтується на остаточній меті нації- побудові власної держави, державному самовизначенні, державницькому світогляді та державницькому почутті; це вищий патріотизм, який базується на державній ідеології та пов'язаний з почуттям громадянськості.

У сучасній літературі патріотичне виховання трактується як виховання, що формує усвідомлення своєї причетності до історії, традицій, культури свого народу, любов до своєї Батьківщини, вболівання за долю свого народу, його майбутнє. Результатом ефективного патріотичного виховання є формування патріотизму,  патріотичних почутів.

Ми причетні до творення сучасного українського суспільства, яке несе відповідальність пе­ред майбутніми поколіннями за продовження історичної традиції, пов’язаної зі стратегією сві­то­во­­го історичного поступу. Україна має об'єднати нас в єдину міцну непорушну силу, здатну про­ти­с­тояти усім викли­кам, які трапляються на шляху становлення нашої молодої держави, тобто те­ри­торіальний патріотизм має дорости до державницького.

Україна є поліетнічною та поліконфесійною  державою, а народи на її терито­рії мають пев­ні відмінності в життєвому устрої, культурі, традиціях і звичаях. Тому необхідно, щоб націо­наль­на ідея стала спільною для всього населення країни.

https://vseosvita.ua/library/so-oznacae-slovo-patriotizm-314064.html

Оформлення тематичних стендів. 

 Національно-патріоти́чне виховання — спрямована на дітей та молодь комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, громадських організацій, сім'ї, освітніх закладів, інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов'язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави.

В Україні національно-патріотичне виховання є одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства щодо:

• розвитку національної свідомості на основі суспільно-державних (національних) цінностей (самобутність, воля, соборність, гідність),
• формування у громадян:
  • почуття патріотизму,
  • поваги до Конституції і законів України,
  • соціальної активності та відповідальності за доручені державні та громадські справи,
  • готовності до виконання обов'язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України,
• сповідування європейських цінностей.

Основою національно-патріотичного виховання в Україні є утвердження поваги до державної мови, піднесення її престижу серед громадян.

Патріотичне виховання є складовою національного виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов'язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин. Воно сприяє єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави.

День Гі́дності та Свобо́ди — свято в Україні, що святкується щороку 21 листопада на честь початку двох революцій: Помаранчевої революції (початок 22 листопада 2004 року) та Революції Гідності (акція студентів та громадських активістів розпочалася 21 листопада 2013 року). Є наступником свята Дня Свободи, що святкувалося 22 листопада на честь Помаранчевої революції у 2005—2011 роках, поки не було скасоване указом президента Віктора Януковича. 13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким в Україні 21 листопада святкується День гідності та свободи.